Як говорити з дитиною, яка втомилась від карантину.
Карантин створює нові умови побуту та може негативно вплинути на емоційне самопочуття.
Особливо нестерпним цей період може видатися для дітей, які не звикли сидіти у чотирьох стінах.
З часом дитина почне запитувати, коли карантин закінчиться.
Батькам важливо правильно відповісти дитині, щоб не нашкодити її емоційному здоров’ю та заспокоїти.
Будьте чесними зі своїми дітьми
Дайте дитині ясну та чесну відповідь, зважаючи на її вік, рівень розвитку та особливості темпераменту.
Не потрібно повідомляти малим дітям всі сумні деталі, але варто дати загальні пояснення.
Розкажіть, що люди сильно хворіють, лікарі намагаються їх врятувати.
Також корисно нагадати дітям, що вчені та урядовці працюють дуже старанно і роблять все можливе, щоб знайти рішення.
“Найголовніше – бути чесним. Ми не знаємо, що станеться, як довго це триватиме або яким буде життя, коли все це закінчиться.
Поясніть своїй дитині, що, хоча ви не можете назвати їм точну дату, ви регулярно перевіряєте новини та повідомляєте їм, як тільки дізнаєтеся якісь деталі”, – рекомендує Женеві фон Лоб, психолог і автор книги “Щасливі батьки, щаслива дитина”.
Під час розмови з дитиною намагайтеся уникати висловлювань типу “скоро це закінчиться” або “я не знаю”.
Поясніть дитині, що є речі, які залишаються невизначеними.
Водночас поділіться з ними активними кроками, які ваша сім’я, місто або влада роблять, щоб залишатися в безпеці і підтримувати прогрес.
Не уникайте розмов про коронавірус та карантин
Якщо ви досі не пояснили дитині, що відбувається, обов’язково почніть обговорення.
Найперше запитайте дітей, що вони вже знають про ситуацію з коронавірусом, а потім поділіться фактами і виправте дезінформацію.
“Діти знають, що щось відбувається, але якщо батьки не хочуть говорити про це, вони почнуть хвилюватися.
Малеча почне припускати, що все страшніше, ніж є насправді.
Тому вони можуть пригнічувати свої думки і почуття через страх засмутити батьків”, – пояснює Робін Гурвич, психолог і професор психіатрії університету Дюка.
Якщо батьки показують, що вони хочуть говорити на складні теми, такі як пандемія, це дає дітям можливість відчувати себе комфортно.
Згодом це підштовхне дитину звернутися до вас, коли вони зіштовхнуться з іншими труднощами.
Наприклад, знущаннями, стресом, проблемами у дружбі, тиском з боку однолітків і тому подібне.
Обговорюйте з дітьми свої почуття
Ще один спосіб закласти основу для відкритого спілкування – це пояснити дітям, що ви розумієте, що вони відчувають і поговорити про це.
Запропонуйте їм поділитися своїми емоціями, запитавши, що вони думають про ситуацію і як себе почувають.
Розкажіть, що ви теж іноді відчуваєте злість страх чи сум – поясніть, як справляєтеся з цими емоціями.
“Якщо ваша дитина ставить багато питань, наприклад, “коли знову почнеться навчання” або “коли можна відвідати бабусю і дідуся”, можливо, у неї є певні побоювання і страхи.
Найголовніше – підтвердити всі їхні почуття і визнати, що ви не можете зараз дати точні відповіді стосовно термінів”, – рекомендує психолог Лоб.
Акцентуйте увагу на безпеці та захисті
Дітям важливо чути, що вони в безпеці та розуміти, хто про них потурбується у важкий час.
Експерт з розвитку дітей Деніз Деніелс рекомендує вживати у розмові такі формулювання: “Ми любимо і дбаємо про тебе. Завжди будемо робити все можливе, щоб захистити, забезпечити безпеку і здоров’я”.
Якщо дитина цікавиться, коли закінчиться карантин – важливо підкреслити її безпеку.
“Спілкуючись з дітьми молодшого віку, ваша відповідь повинна бути дуже твердою і впевненою. Навіть якщо у вас її немає.
Розмовляючи зі старшими дітьми, продовжуйте цю сильну і безпечну ідею, але додайте, як вони можуть бути частиною рішення і допомогти”, – зазначає експерт.
Сконцентруйтеся на теперішньому, а не майбутньому
Спонукайте дітей сприймати кожен день таким, як він є, не зациклюючись на майбутньому.
Нагадайте дітям про недавні забави, які у вас були в родині за час карантину, щоб показати переваги життя в даний момент і плюси подібного досвіду.
Психотерапевт Ноэль Макдермотт рекомендує батькам розвивати здорові звички, що стосуються вправ, їжі, рутинних занять, навчання, творчості, відпочинку, групових дискусій і багато чого іншого.
Ці методи можуть допомогти впоратися з тривогою і депресією, змушуючи відчувати задоволення в даний момент.
Крім того, вони зменшують бажання зосереджуватись на майбутньому або минулому.
Окресліть межі відповідальності дитини
Зосередження на теперішньому – хороший спосіб нагадати дітям про речі, які знаходяться під їх контролем.
Нагадайте їм, що вони повинні мити руки, допомагати у хатніх справах.
Також корисно обговорити дії, які вони можуть зробити, щоб допомогти іншим.
Батьки можуть нагадувати своїм дітям, що всі дотримуються дистанції, щоб забезпечити безпеку своїх сімей і захистити лікарні від перевантаження.
Також варто відзначити, що ізоляція закінчиться швидше, якщо кожен виконає свою роль.
Дітям також може бути корисно скласти список того, що вони хотіли б зробити в майбутньому, коли карантин закінчиться.
Пообіцяйте дітям інформувати їх самостійно
Повідомте своїй дитині, що ви повідомите, коли отримаєте інформацію про повернення в школу або про інші заходи.
Повідомлення, які розповсюджують ЗМІ, можуть бути тривожними і недоречними з точки зору розвитку.
Обов’язково повідомте їм, що ви регулярно перевіряєте оновлення новин та ділитеся тим, що дізналися.
Розкажіть про свої надійних джерела інформації, таких як CDC, ВООЗ та місцеві установи охорони здоров’я.
“Я великий прихильник щотижневих сімейних зустрічей, коли батьки можуть надавати актуальну інформацію та відповідати на запитання.
Це було б прекрасним часом для ознайомлення з правилами техніки безпеки вашої родини”, – рекомендує психолог Деніз Деніелс.
Залишайтеся позитивними
Сила позитиву не може бути переоцінена в такі часи.
Особливо це може допомогти дітям розвинути здорове мислення.
“Говоріть спокійним і зібраним голосом.
Ваш тон повинен передати, що ви впевнені, що все буде добре!”– зазначає Деніелс.
Одним з позитивних моментів, яким ви можете поділитися, є те, що в результаті карантин закінчиться.
“Запевніть їх, що це тимчасова ситуація, яка не буде тривати вічно, і згодом всі повернуться до нормального життя”, – сказав лікар Лоб.
10 порад для батьків
як стати ближчими з дітьми за час карантину
У ці непрості часи діти особливо потребують нашої дорослої мудрості і підтримки, щоби перейти через усі ці виклики пандемії та карантину.
І бути разом, розділити ці випробування, перейти разом через усе це – хоч і як це непросто, це теж нагода для нас стати ближчими, і нагода допомогти нашим дітям зростати, ставати сильнішими у випробуваннях, добрішими і співчутливішими.
Ось декілька дороговказів на цей час.
1. Щоби допомогти дітям, ми маємо потурбуватися спершу про себе.
Як не парадоксально, але саме цей дороговказ – перший.
Бо якщо ми виснажені, знервовані та роздратовані – нам буде важко дати відчуття підтримки і безпеки нашим дітям.
Це як правило, яке нам нагадують кожен раз у літаку – дорослі мають спершу вдягнути кисневу маску на себе – тож не забуваймо про базові кроки турботи про власне психологічне благополуччя – взаємопідтримка, зв’язок з цінностями, інформаційна гігієна, планування дня, фізична активність, сон і здорове харчування, ресурсні активності та ін.
2. Спілкуватися на теми, які хвилюють дітей.
Дітям важливо, що ми їх слухаємо.
Дітям важливо, що ми чуємо – їх думки, питання, почуття.
Дітям важливо, що ми ділимося з ними теж своїми думками, почуттями, питаннями.
Що з нами можна говорити про усе, що їх хвилює – від простіших питань – про коронавірус, карантин, школу, поїздку літом на море; до питань, на які не так просто знайти добру відповідь – про смерть, і що буде з нами після смерті, і чому так усе в світі відбувається і т.д.
І дітям важливо, що ми говоримо з ними чесно і зрозуміло. Що ми не вдаємо, що знаємо відповіді на усі запитання і не вдаємо, що можемо, щодо усіх переживань дати завірення, що все 100% буде добре.
Але їм справді важливо, що вони можуть говорити з нами про усе, можуть довіряти нам свій внутрішній світ. І що ми будемо поруч. І що ми можемо дати пояснення, дати підтримку і дати надію.
3. Допомагати дітям розуміти, чому важливий карантин і усі заходи, які він включає – та втілювати їх.
Це дає дітям розуміння, чому важливі ті чи інші дії, чому мають сенс ті чи інші обмеження.
І це дає їм відчуття певного контролю над ситуацією, долучення до спільних дій щоби подолати цю пандемію.
4. Бути прикладом для дітей.
Більшості навиків діти навчаються від нас, а не через лекції.
Великою мірою ми вчимо їх, як батьки, найважливішого уроку – мистецтва життя.
Отож зараз час для майстер класів.
Про те, як долати труднощі, як бути підтримкою, як відпускати те, що від нас не залежить, і фокусуватися на тому, що в наших силах.
Як не падати духом, а навпаки вміти піснею, жартом, дією підняти настрій собі та іншим.
Як бути творчими і могти заповнити день змістовними і цікавими активностями в жорстких межах карантину. І список цей можна продовжувати і продовжувати…
Як це не дивно, але багато найцінніших уроків ми здобуваємо якраз посеред найбільших випробувань…
І бути прикладом, не означає бути ідеальними – бо якщо ми помилимося, чи зробимо щось не так – ми можемо бути добрим прикладом, як уміти визнати помилку, попросити вибачення, виправити ситуацію.
5. Розповідайте дітям казки та історії, разом читайте, дивіться та обговорюйте гарні мультфільми та фільми.
Саме через казки та історії дітям передається мудрість – розуміння життя, себе, цінностей.
Казки і історії дають дітям модель, як інші жили і давали раду з різного роду труднощами та випробуваннями, через ідентифікацію з героями, дитина плекає певні особистісні якості.
І пам’ятайте, що не менш важливі є історії з вашого життя, з життя інших людей – так дитина здобуває досвід інших.
І не менш важливо обговорювати почуте і побачене, допомагати дитині виділяти з них мудрість, а тоді втілювати її у життя.
Казки та історії не стільки для того, щоби їх почути, скільки для того, щоби втілити мудрість, що є у них – у життя.
6. Допомагати дітям у організації часу та плануванні дня.
Це важливий навик. І нам треба допомогти дітям в умовах відсутності шкільного розкладу і організованого ритму дня – планувати свій день, вибудовувати певний ритм і режим, включати в день усі важливі складові (навчання, фізична активність, хобі, соціальний час, домашні обов’язки, рекреація та ін.) – і триматися цього ритму.
Звісно, чим молодші діти – тим більше цієї організації і часу, і середовища лягає на нас, чим старші – тим більше ми допомагаємо їм розвивати навики самоорганізації.
Але це вкрай важливо, бо дає і відчуття безпеки, і вчить самоорганізації, і допомагає в навчанні та ін.
7. Наповнюйте разом дні ресурсними активностями.
Розділена радість є клеєм для стосунків, найкращим способом відновлення від стресу, джерелом енергії. Тому різного роду ігри та інші спільні ресурсні активності є дуже на часі.
Читати разом книжку. Бавитися у хованки. Дивитися гарний фільм. Готувати їсти. Бавитися у ресторан чи перукарню. Малювати. Зробити домашній театр. Дивитися на хмари…
Список можна продовжувати і продовжувати…
8. Пам’ятайте про дисципліну.
Вона не відмінена на час карантину. І діти, як і усі ми, маємо розуміти, що є певні правила, які забезпечують безпеку і нашу відповідальність один за одного, а відтак є наслідки за їх дотримання/порушення.
Це дуже важливо, оскільки в часі стресу, ми дорослі часто можемо втратити певну послідовність, зменшити вимоги чи увагу до того, що робить дитина (бавиться цілий день у планшеті – чудово, не заважає нам працювати з дому).
Дисципліна – не про покарання (хоч і може включати негативні наслідки).
Дисципліна – про розвиток самоконтролю і відповідальності за себе та інших.
9. Бути підтримкою дітям у щоденних завданнях.
З огляду на карантин ми, батьки, великою мірою стаємо зараз і класними керівниками, і вчителями з фізкультури, і математики і т.д.
Звісно, це часом дуже непросто …