• Анкетування батьків по темі зборів. Анкети заповнюються вдома, до зборів, іх результати використовуються під час проведення зборів.
• Виготовлення запрошень кожній родині (у вигляді аплікації). Важливо, щоб у виготовленні запрошень приймали участь всі діти. Батьки отримують запрошення  за тиждень до зборів.
• Виготовлення пам’яток з порадами або рекомендацій по темі зборів. Текст їх має бути стислим, надрукований крупним шрифтом.
• Підготовка конкурсів, виставок. У конкурсах приймають участь діти і батьки. Всі роботи на виставку виставляються до початку батьківських зборів.
• Підготовка плакатів за темою зборів.
• Запис на магнітофон відповідей дітей по темі зборів.
• Запрошення спеціалістів (за потребою).
• Проведення засідання батьківського комітету.
• Розподіл обов’язків по підготовці до зборів:

–          оформлення приміщення;

–          оформлення виставки;

–          музичне оформлення;

–          виготовлення пам’яток, плакатів;

–          інсценування проблемних ситуацій.

Для групи раннього віку

• Завдання і зміст виховної роботи з дітьми раннього віку.
• Особливості поведінки в перші дні перебування дитини в дошкільному закладі.
• Значення режиму для здоров’я дитини і правильного розвитку.
• Роль ігор у пізнанні навколишнього світу.
• Орієнтировка дитини в навколишньому і розвиток мови.
• Розвиток дій з предметами.
• Формування культурно-гігієнічних навичків.
• Ігри з сюжетними іграшками.
• Музичне виховання.
• Раціональне харчування – запорука здоров’я.
• Створення емоційного благополуччя в дошкільному закладі і вдома.
• Організація і зміст прогулянок в холодний і теплий періоди року.
• Сенсорне виховання як основа розумового розвитку.
• Виховання добрих почуттів в процесі ознайомлення з природою.Для другої молодшої групи
  • Особливості психофізичного розвитку дітей четвертого року життя і основні завдання виховання.
  • Формування культурно –гігієнічних навичків.
  • Спільна робота дитячого садка і родини по формуванню трудових умінь і навичків.
  • Роль гри у розвитку і вихованні дитини.
  • Мовленнєвий розвиток – головна умова розумового розвитку.
  • Авторитет батьків – необхідна умова правильного виховання.
  • Дитина та образотворча діяльність.
  • Індивідуальна неповторність дитини.Для середньої групи
    • Особливості розвитку дітей п’ятого року життя.
    • Організація самообслуговування в дитячому садку і вдома.
    • Естафета здоров’я.
    • Трудове виховання в садку і вдома.
    • Граючись навчаємось.
    • Духовно-моральний розвиток особистості.
    • Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу.
    • Виховання доброзичливості, чуйності, поваги до дорослих, однолітків.

     

    Для старшої групи

    • Психофізичні особливості розвитку дитини шостого року життя.
    • Єдність вимог дорослих до дитини – необхідна умова всебічного розвитку і виховання.
    • Культурне мовлення – духовне обличчя людини.
    • Розвиток пізнавальних здібностей в дитячому садку і вдома.
    • Виховуємо високоморальну духовну особистість.
    • Родинні традиції: дерево життя.
    • Формування свідомого ставлення до здоров’я.
    • Про готовність дітей до навчальної діяльності.
    • Статева соціалізація дошкільнят.

• Мудрі думки про виховання і розвиток дитини.
• Виховання правильної постави.
• Виховання у дітей гігієнічних навиків і звичок.
• Щоби діти не хворіли.
• Як одягати дитину (у відповідності з сезоном).
• Заняття фізичними вправами вдома.
• Гра як засіб виховання.
• День народження дитини.
• Виховання сором’язливих дітей.
• Про ставлення дорослих до дитячих запитань.
• Ростіть дітей уважними і бережливими.
• Спільний труд дітей і дорослих.
• Обережно! – Вулиця.
• Організація раціонального харчування.
• Виховання культури поведінки.
• Розвиток творчих здібностей.
• Про підготовку дитини до школи.
• Дитина дома одна.
• Про статеве виховання дошкільнят.
• Розкажіть дитині (про родину, сімейні традиції, свою роботу, …).
• Природа теж виховує.
• Пограйте з дитиною.

 

ПЕРШЕ ПИТАННЯ ЯКЕ ЦІКАВИТЬ ВИХОВАТЕЛІВ – ЯКІ Ж РОСЛИНИ ПОТРІБНО ВИСАДЖУВАТИ В КОЖНІЙ ВІКОВІЙ ГРУПІ???

Раніше у програмах давалися точні рекомендації, які рослини повинні висаджуватися в кожній віковій групі. В освітній програмі для дітей від 2 до 7 років “Дитина” (за якою працює наш заклад освіти) строгих вимог до переліку рослин немає. Город на підвіконні насамперед повинен допомагати в розвитку дітей.

ІІ МОЛОДША ГРУПА

Для вихованців молодших груп доцільно брати для висадки велике насіння. Пропоную приблизний перелік рослин для посадки: цибуля, часник, корнеплоди буряка, моркви, петрушки, селери, цибулинки тюльпанів тощо

СЕРЕДНЯ ГРУПА

Малята середньої групи разом з вихователем можуть влаштувати міні-городи на вікні, висадивши цибулю, квасолю, часник, томати, петрушку, картоплю, горох, моркву, буряк.

СТАРША ГРУПА

Вихованці старшої групи можуть вирощувати цибулю, квасолю, часник, томати, огірки, кріп, петрушку, картоплю, горох, редиску, моркву, буряк, жито, пшеницю, зелену траву тощо.

СКІЛЬКИ ПОТРІБНО ВИСАДЖУВАТИ ВИДІВ РОСЛИН???

Так у молодших групах достатньо 1 – 2 виду рослини для посадки, в середніх – 2 – 3, у старших – до 5.

ЧИ МОЖНА ВЖИВАТИ В ЇЖУ ТЕ, ЩО ВИРОСЛО НА “ГОРОДІ”???

Все, що проросте на “городі”, потрібно використовувати як вітамінну добавку до обіду.

ЯК МОЖНА НЕЗВИЧАЙНО ТА ЦІКАВО ОФОРМИТИ “ГОРОД НА ПІДВІКОННІ”???

Оформити їх у вигляді незвичайних тварин, ферми, сільського подвір’я, фрагменту улюбленої казочки, розмалювати смішними обличчями тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ

За рослинами повинні йти регулярні спостереження з фіксацією результатів в щоденнику. У молодших групах вихователь замальовує або фотографує зміни. У середніх – діти допомагають (наприклад, вихователь малює цибулину, а дитина – зелене листя). У старших групах результати спостережень діти замальовують самі. Така робота розвиває спостережливість, привчає уважно вдивлятися в навколишню природу, встановлювати послідовність і зв’язок явищ, їх причини. Вирощуючи, доглядаючи за рослинами, дошкільники спостерігають за тим, які з них ростуть швидше, порівнюють форму і колір листя, розглядають їх через лупу, визначають умови, необхідні для росту і розвитку рослин, тому це ще й чудовий дослідницький матеріал.

Для спостереження за весняними змінами в житті рослин в групу добре принести гілочки дерев. Для молодших груп – гілочки одного дерева (для спостереження за бруньками і листям). Для середніх груп – гілочки двох дерев (добре відомих дітям і легко помітних зовні). Для старших і підготовчих – гілки декількох порід (ростуть на території дитячого садка).

Робота по організації городу на вікні буде успішнішою, якщо її проводити поетапно:

1.Посадка рослин, виготовлення таблиць-покажчиків з назвами і датою посадки. Знайомство дітей з алгоритмом по догляду за рослинами. Підбір художньої літератури про посаджені рослини: приказки, вірші, казки, загадки.

2. Спостереження за ростом рослин, проведення дослідів, експериментів. Результати фіксуються в щоденнику. Створення колекції насіння овочевих культур, популярних в нашому регіоні. Знайомство з художньою літературою, створення картотеки художнього слова, розглядання ілюстрацій, проведення бесід, ігор.

3.Аналіз і узагальнення результатів, отриманих у процесі дослідницької діяльності дітей. Оформлення виставки малюнків «Від насінини до паростку». Складання розповідей про те, як доглядати за рослинами.

Організація куточків природи у дошкільному закладі

Видатний чеський педагог Ян Амос Коменський вважав, що специфічним принципом відбору знань про природу для малюків є принцип енциклопедичності. Пізніше його не менш ви­датний колега Костянтин Ушинський писав, що у дошкільників необ­хідно формувати досить широке коло знань про неживу природу, рос­линний, тваринний світ, працю людей у природі.

 

Зміст ознайомлення дошкільників з природою

 

Сьогодні такий підхід залишається актуальним. Провідними принципами формування змісту ознайомлення дошкільників з при­родою є науковість та системність. Тому зміст ознайомлення до­шкільників з природою містить широке коло знань, зокрема про:

 

природні матеріали (елементи геології);

метеорологічні явища (елементи метеорології);

сезонні зміни у природі (елементи фенології);

різноманітність рослин, їхню будову (елементи ботаніки);

різноманітність тварин (елементи зоології).

Такий підхід до формування змісту знань про природу, які мають засвоїти діти, необхідний для формування у них системи наукових знань про природу та відповідного ціннісного ставлення до довкілля.

 

Свого часу Костянтин Ушинський казав, що вивчення дітьми природи має починатися не з курйозів і диковин, а з того, що безпо­середньо оточує дитину, тобто з тих об’єктів і явищ природи, які ди­тина може спостерігати щодня.

 

Куточок природи як елемент природничого розвивального середовища

 

Створюючи у дошкільному навчальному закладі належне розвивальне середовище, спрямоване, зокрема, й на формування природничої компетентності дітей, педагоги мають приділити серйозну увагу оформ­ленню як території до­шкільного закладу, так і його приміщень. Озна­йомлення дітей із приро­дою у дошкільному за­кладі потребує постійного безпосереднього спілку­вання з нею, тому важли­вими є куточки природи. Вони обов’язкові для кожної вікової групи на­віть за наявності у до­шкільному закладі зимо­вого саду чи кімнати при­роди.

 

Куточок природи слід облаштовувати у світлій частині кімнати. А його об’єкти можна розмістити як традиційно — на сто­лах чи шафах, так і нестандартно — на пеньках, металевих підстав­ках тощо.

 

Розміщуючи мешканців у куточку природи, треба насамперед подбати про те, щоб були враховані їхні біологічні особливості й по­треби. Так, одні кімнатні рослини, скажімо герань, мають потребу у великій кількості сонячного світла. Отже, їх варто поставити на найосвітленіше місце. Інші, скажімо узамбарська фіалка, погано пе­реносять прямі сонячні промені, їхнє місце — подалі від сонця.

 

Утримуючи жаб чи ящірок, слід враховувати біологічні особли­вості плазунів та земноводних. Скажімо тераріум, де живе ящірка, варто ставити на місце, що добре прогрівається сонцем, а тераріум з жабою має перебувати неодмінно у тіні.

 

Разом з тим куточок природи мас радувати око, прикрашати інтер’єр. Зрештою, об’єкти у куточку природи необхідно розміщувати так, щоб діти могли вільно підходити до них, спостерігати та доглядати за ними.

 

Вимоги до відбору об’єктів для куточка природи

 

Вимоги до підбору мешканців куточка природи

 

відповідність вимогам програми

невибагливість до їжі та догляду

безпечність

привабливість

поширеність

типовість для тієї чи тієї систематичної чи екологічної групи

Об’єкти для куточка природи слід ретельно відбирати. Насамперед треба враховувати їх безпечність, відповідність вимогам про­грами та можливість їх розміщення у конкретному приміщенні. Не можна утримувати, скажімо, отруйні рослини чи тварини, рослини з колючками або та­кі, що можуть викликати алергічні реак­ції у дітей. Догляд за мешканцями куточ­ка природи за характером праці мас бути доступним для дітей відповідного до­шкільного віку.

 

Варто добирати привабливі зовні об’єкти, які зможуть привер­нути і утримувати не дуже стійку увагу дошкільника. Але при цьому необхідно враховувати можливість нормальної життєдіяльності, росту та розвитку тварин і рослин в умовах приміщення дошкільного закладу.

 

Для куточка природи добирають типових представників певної групи рослин чи тварин, але вони не мають відноситися до рідкісних видів, зокрема тих, що занесені до Червоної книги.

 

У куточок природи необхідно періодично вносити зміни, зокре­ма сезонні.

 

Кімнатні рослини

 

Кімнатні рослини — постійні і обов’язкові об’єкти куточка при­роди. Адже залежно від місця зростання у природі кімнатні рослини потребують різного догляду, зокрема різного грунту, поливки, ступе­ня освітленості тощо, тому вони є цінним дидактичним матеріалом.

 

Поповнюючи куточок природи, потрібно привернути увагу  всіх дітей до нової рослини, назвати її, розглянути разом з дітьми, розповісти, де ця рослина росте у природі, як за нею доглядати, ра­зом з дітьми визначити їй місце у куточку природи.

 

У молодшій групі у куточку природи доцільно розмістити 3 — 4 кімнатні рослини, хоча в інтер’єрі групової кімнати квітів може бути значно більше. Тут розміщують рослини, що мають чітко виражені осно­вні частини (стебло, листя) і яскраво, рясно та довго квітнуть. Малюків залучають до догляду за рослинами. Вони виконують доручення до­рослого, зокрема: поливають рослини, обтирають їхнє листя вологою ганчірочкою.

 

Отже, підбираючи кімнатні рослини для молодшої групи, необ­хідно пам’ятати про певні вимоги. У куточку природи слід утримува­ти рослини, які мають:

 

привабливий вигляд — гарно і рясно квітнуть;

велике, цупке листя, щоб малюкам було зручно витирати з нього пил;

типову будову — стебло, листя, квіти.

З огляду на ці вимоги пропонуємо для наповнення куточка при­роди у молодшій групі такі рослини:

 

красивоквітучі — бальзамін,  герань зональна;

декоративнолистяні   фікус звичайний невеликого розміру, аспідістра.

Доцільно мати у куточку природи одну з рослин у двох екземплярах для того, щоб діти могли вчитися знаходити однакові рослини.

 

У куточку природи середньої групи зазвичай має бути 5 — 6 рослин. Вимоги до підбору рослин куточка природи середньої групи дещо змінюються і доповнюються. Адже діти опановують складніші прийоми порівняння, вчаться знаходити подібне і відмінне в рослинах, узагальнювати об’єкти за тими чи тими ознаками. Поглиблю­ються знання дітей: вони чіткіше розрізняють особливості рослин, ознайомлюються з умовами, необхідними для їхнього життя, опано­вують нові прийоми підтримки рослин у чистоті:

 

— обливають з дрібносітчатої лійки або обприскують із пуль­веризаторів рослини із дрібним листям;

 

— обтирають вологим пензликом або щіткою листя, що має зазубрини;

 

— обтирають сухим пензликом опушене листя.

 

При цьому діти вчаться встановлювати спосіб догляду залежно від характеру листя: величини, кількості, особливостей поверхні, крихкості тощо.

 

Отже, для куточка природи середньої групи слід добирати рос­лини, які мають:

 

листя з різню поверхнею, формою, величиною;

 

яскраво забарвлене листя;

 

добре виявлену потребу у світлі та воді.

 

Отже, до рослин, які залишаються з молодшої групи, можна додати колеус із групи декоративнолистяних і бегонію завждиквітучу  або кленовидну із групи красивоквітучих рослин.

 

Основним змістом спостережень дітей старшого дошкільного віку стають ріст і розвиток рослин, зміни, що відбуваються з ними залежно від сезону. Діти мають знати, що рослини для свого росту потребують світла, вологи, тепла, ґрунтового харчування; різні рослини мають потребу у різній кількості світла та вологи.

 

У дітей старшого дошкільного віку закріплюють уміння визначати спосіб підтримання рослини у чистоті залежно від характеру  листя і стебла.

 

Отже, основні вимоги до відбору рослин для куточка природи старшої групи дещо змінюються, зокрема слід утримувати рослини  з різними:

 

— будовою — видозміненим стеблом чи листям;

 

—  листям;

 

— потребами у світлі і воді;

 

— строками і періодами вегетації.

 

У старшій групі діти вже мають знати функції кожної частини рослини, зокрема: кореня, стебла, листя, квітів. А тому у куточку природи необхідно мати хоч би одну рослину з групи ампельних, і скажімо, традесканцію або плющ, сеткреазію, аспарагус. З краси­воквітучих рослин доцільно утриму­вати клівію, із цибулинних — амариліс.

 

Радимо у старшій групі ознайомити дітей із рослинами-лікарями, зокрема алое чи каланхое.

 

Сезонні зміни у куточку природи

 

Сезонні зміни у куточку природи є обов’язковими. Вони дають змогу не лише збагачувати враження дітей, а й забезпечувати дина­міку цих вражень — продовжувати спостереження, які були розпочаті у природних умовах.

 

Восени з куточка природи виносять рослини, у яких закінчу­ється період вегетації. Зокрема це амариліс та глоксинія. їх розмі­щують у холодному приміщенні до весни для забезпечення періоду спокою.

 

Натомість заносять у куточок природи рослини із квітника. Це можуть бути айстри, чорнобривці, сальвії. Такі зміни в куточку при­роди дають змогу дітям продовжувати спостерігати за цими квітами на квітнику і у приміщенні, порівнюючи результати спостережень.

 

Узимку у куточку природи проводять вигонку рослин: виса­джують цибулини тюльпанів, нарцисів і доглядають за ними аж до появи квітів. Також вирощують цибулю на перо та овес для підго­дівлі птахів.

 

Навесні куточок природи поповнюють тими рослинами, які було винесено восени чи взимку, а також ранньовесняними росли­нами — ефемероїдами. Висаджують підсніжник, пролісок, сон-траву, гусячу цибульку, первоцвіт. Після відцвітання цибулинки цих рослин висаджують у куточок лісу.

 

Улітку куточок природи прикрашають квітковими композиція­ми, зробленими руками дітей і вихователів.

 

Мешканці куточка природи

 

У куточку природи можна утримувати як постійних, так і тимча­сових мешканців.

 

До постійних мешканців відносяться: акваріумні риби, степова черепаха, канарка, хвилястий папуга, хом’ячок, морська свинка.

 

Акваріум — складова куточка природи у кожній віковій групі. Варто використовувати акваріуми з прямокутними стінками, оскільки сферична форма дещо змінює зовнішній вигляд об’єктів, що погір­шує сприйняття дітей під час спостережень.

 

Для молодшої групи варто підібрати риб з міс­цевих водойм. Це — ка­рась, короп, краснопірка. Також можна утримува­ти й одну з екзотичних риб — золоту рибку.

 

У середній групі за­звичай утримують різно­види золотої рибки, а са­ме: вуалехвоста, комету, телескопа, львиноголів-ку. Золота рибка і її різ­новиди холодноводій і не вибагливі.

 

У старшій групі можна утримувати дрібніших рибок. Цікавими для дітей будуть живородні рибки — гуп і і мечоносці.

 

Зверніть увагу! У дошкільних закладах відповідно до вимог безпе­ки дітей в акваріумах не повинно бу­ти приладів для підігріву води та компресорів для насичення води киснем. Саме тому добирають такі види риб, які невибагливі до умов утримання, але мають привабливий вигляд.

 

Степова черепаха, морська свинка чи хом’ячок, хвилястий папу­га чи канарка можуть жити у будь-якій групі. Звичайно, для їх утри­мання необхідно мати акватераріум чи тераріум, відповідну клітку.

 

Тимчасових мешканців, зокрема молюсків, комах, ящірок, жаб, тритонів, ліпше утримувати влітку на веранді, маючи для цього від­повідне обладнання:

 

комах слід утримувати в інсектарії;

молюск і тритонів — в окремому акваріумі;

жаб і ящірок — у тераріумі.

Нагадаємо, що тимчасових мешканців можна утримувати не більше трьох днів, а потім їх відпускають у природне середовище. Це роблять разом з дітьми, переконуючи їх у тому, що на волі твари­нам буде ліпше.

Методичні рекомендації для вихователів

Діяльність закладу дошкільної освіти в умовах воєнного стану організовується залежно від конкретної ситуації та з урахуванням заходів і завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією та засновником.

Мета діяльності ЗДО у літній період – організація змістовного, різноманітного буття, оздоровлення дітей, забезпечення їх активного відпочинку в умовах ЗДО у літній період, дотримання безпеки життєдіяльності дітей, здорового способу життя в умовах воєнного стану. Організовувати освітній процес у ЗДО в умовах воєнного стану слід відповідно до БКДО  з урахуванням «Методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти» (заклад повинен відповідати вимогам Стандарту і під час воєнного стану). Попри все, упродовж літнього періоду педагоги мають забезпечити якісне виконання завдань освітньої програми та БКДО.

Завдання педагогічного колективу ЗДО на літній період в умовах воєнного стану:

1.    Оздоровчі завдання: створення оптимальних умов для зміцнення здоров’я вихованців, збереження їх життя в умовах воєнного стану в Україні та подальшого формування життєвої компетентності шляхом упровадження сучасних здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних освітніх технологій; підвищення ефективності освітньої роботи з питань цивільного захисту (особистої безпеки) та безпеки життєдіяльності дітей; дотримання розпорядку дня з урахуванням чергування фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, забезпечення максимального перебування їх на свіжому повітрі; оптимізація рухового режиму та самостійної ігрової діяльності дітей протягом дня як важливої складової фізичного розвитку дошкільників; забезпечення умов для загартування дитячого організму; організація збалансованого харчування та раціонального питного режиму.

2. Освітні завдання: продовження поглибленої роботи з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності дошкільників; закріплення, уточнення, розширення знань, умінь і навичок, набутих вихованцями упродовж навчального року, та збагачення досвіду їх застосування у різних видах діяльності; спрямування освітньої роботи на інтеграцію різних видів діяльності, реалізацію особистісно орієнтованого підходу до дітей та комплексне вирішення освітніх завдань, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, освітньою програмою закладу; розвиток пізнавальних здібностей дошкільнят засобами ознайомлення дітей з природою влітку, використання епізодичних та довготривалих літніх спостережень, дослідницько-пошукової роботи з дошкільниками, художньої літератури; збагачення практичного досвіду дітей через залучення до різних специфічних видів дитячої діяльності: ігрової, рухової, пізнавальної, художньої, комунікативно-мовленнєвої, пошуково-дослідницької, трудової тощо; активізація взаємодії з батьками з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах ЗДО на початку нового навчального року.

Плануючи організацію освітнього процесу у літній період, слід забезпечити передусім: безпечне освітнє середовище; якісний психолого-педагогічний супровід (допомагати дітям долати негативні наслідки війни); тривале перебування дітей у природному середовищі із залученням усіх природних ресурсів (повітря, вода, сонце, пісок, рослини, природне довкілля…); посилення уваги до прове­дення загартовувальних процедур, системи фізкультурно-оздоровчих заходів з дітьми усіх вікових категорій;

СИСТЕМА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ  – подовжений денний сон дітей.

Вихователь відображає освітню діяльність з дітьми у літній період у перспективному плані роботи на місяць та у календарному плані роботи на день/тиждень. При цьому педагоги можуть самостійно обирати зручну для себе форму графічного або текстового планування, яка має бути схвалена педагогічною радою ЗДО:

– за днями тижня і режимними моментами першої та другої половини дня;

– за видами діяльності чи ін.

Перспективне та календарне плану­вання освітньої роботи у літній період здійснюють відповідно до тих самих вимог, що й упродовж навчального року, дотримуючись літнього режиму дня (РЕЖИМ ДНЯ на літній період-2025) та розкладу занять (РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ на літній період-2025)

Перспективне планування передбачає:

освітню діяльність дітей за тижневими освітніми блоками та темою дня (Плануємо роботу з дітьми влітку: орієнтовна тематика освітніх блоків на літо-2025);

комплекси вправ ранкової гімнастики на 2 тижні (з ускладненнями на другому тижні);

комплекси гімнастики пробудження після денного сну (на кожних 2 тижні); загартовувальні заходи із зазначенням назв процедур і норм загартування (відповідно до вікової категорії дітей та їх індивідуальних особливостей стану здоров’я)

завдання щодо виховання культурно-гігієнічних навичок дітей (Формуємо культурно-гігієнічні навички дітей разом з батьками: 3-6-й роки життя. Пам’ятка);

форми взаємодії з батьками (в режимі – офлайн, онлайн чи змішаному).

У календарному плані відображають зміст освітнього пронесу з групою дітей на кожен день. При цьому вихователю необхідно за­безпечити чергування спокійної та активної діяльності, правильний розподіл фізичного, психічного навантаження та відпочинку протя­гом усього дня. З цією метою у календарних планах освітньої робо­ти вихователь має передбачити на щодень раціональне поєднання різних видів і форм проведення організованої і самостійної (ігрової, рухової, пізнавальної, трудової, дослідницько-пошукової, комунікативно-мовленнєвої, худож­ньої та ін.) діяльності дітей.

У ранковий час доцільно планувати:

індивідуальну роботу (із зазначенням імен вихованців, мети, необхідних матеріалів);

бесіди на морально-етичні та загальнопізнавальні теми з невеликою групою дітей;

ігрову діяльність (сюжетно-рольові, конструкторсько-буді­вельні, дидактичні, рухливі ігри малої і середньої рухливості); спостереження за об’єктами та явищами довкілля;

трудові доручення і чергування; роботу з прищеплення культурно-гігієнічних навичок; різні види самостійної діяльності дітей (образотворча, рухова, художньо-мовленнєва тощо).

У літній період послідовність та тривалість різних видів діяльності слід змінювати, зважаючи на погоду, характер попе­редньої та наступної діяльності, вік, інтереси і потреби вихованців. Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або не допускається за несприятливих погодних умов, зокрема таких, як: – сильний вітер; – температура повітря вище +35С у затінку; – злива, гроза; – підвищений радіаційний фон тощо.

У першій половині дня, після сніданку, з дітьми проводять орга­нізовану освітню діяльність у формі занять різного спрямування:

з фізичного розвитку (щоденно); сенсорно-пізнавального розвитку;

комунікативно-мовленнєвого розвитку;

художньо-естетичного розвитку.

У літній період заняття, по можливості, слід проводити на свіжому повітрі. Плануючи заняття, необхідно зазначати їх тему, програмові завдання, необхідний ма­теріал та спеціальне обладнання, хід у вигляді плану. Те­матику занять, кількість, тривалість, періодичність визначають залежно від вікової групи дітей та конкретної освітньої мети.

Основний час прогулянок слід відводити різноманітній ігровій діяльності дітей, використовуючи усі види ігор (сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, театралізовані, дидактичні, рухливі).

У календарному плані вихователь має визначити атрибути та іграшки, які потрібні для певної сюжетно-рольової гри, і сплану­вати читання відповідних художніх творів та бесід за змістом гри. На прогулянках у пер­шій і другій половині дня обов’язково слід проводити рухливі ігри, зокрема ігри  з елементами спорту. Вар­то не лише пропонувати ді­тям знайомі ігри, а й розучу­вати з ними нові. До цих ігор необхідно залучати усіх ді­тей групи, у тому числі дітей з ООП. Варто зазначити, що за сприятливої погоди під час кожної прогулянки доцільно проводити 4-5 рухливих ігор. У спеку, при занадто високій температурі повітря, рухливі ігри необхідно замінювати на більш спокійні види діяльності дітей (ігри з водою, з природними матеріалами тощо).

У календарному плані освітньої роботи вихователя під час ден­них прогулянок також доцільно передбачити: загартовувальні процедури з використанням стаціонарного і виносного обладнання на майданчиках – тіньових наві­сів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо (Див. Додаток); спостереження за предметами, явищами навколишнього світу та екскурсії у природу тощо); створення умов для самостійної діяльності дітей (ігрової, рухової, музичної, образотворчої, театралізованої, сенсорно-пізна­вальної, пошуково-дослідницької тощо); залучення дітей до різних видів колективної трудової ді­яльності (з усією групою або з підгрупами), індивідуальних та групових доручень, зокрема: – прибирання групової кімнати; – ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор тощо; – прання лялькової білизни, носовичків, стрічок; – виготовлення іграшок-саморобок; – праця у природі (на майданчику, у садку, квітнику, на городі); різні розваги, зокрема: – фізкультурні розваги (два рази на місяць), День здоровя (у кінці місяця); – ляльковий, настільний та інші види театру; – дитячі концерти; – музичні та літературні дозвілля; – інсценування літературних творів тощо. індивідуальну роботу з окремими вихованцями чи роботу з підгрупами по двоє-четверо дітей за різними змістови­ми напрямами педагогічної діяльності (при плануванні вар­то зазначати імена дітей, напрям роботи, мету, необхідний матеріал); дитячий туризм (піший, велосипедний), екскур­сії, цільові прогулянки плануються один раз на тиждень за наявності належних природних умов (ліс, парк, водойма тощо) та безпекової ситуації і умовах воєнного стану. Дитяча діяльність у вечірні години планується з урахуванням змісту всієї діяльності дітей протягом дня. На вечір доцільно пла­нувати ті види діяльності, що за змістом сприяли б узагальненню, уточненню та закріпленню знань і вмінь, яких діти набули протягом дня, зокрема такі, як: – спостереження; – творчі та дидактичні ігри; – колективна праця та доручення; – фізичні вправи та рухливі ігри ма­лої і середньої рухливості; – індивідуальна робота; – робота з батьками вихованців (бесіди, консуль­тації тощо).

Одним із пріоритетних завдань літнього періоду має стати формування у дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, формування у них навичок безпечної поведінки та стресостійкості, збереження життя та здоров’я (фізичного, психологічного, емоційного). Тому варто під час літнього періоду провести Тиждень безпеки дитини за напрямами (орієнтовно):

«Дитина і побут. Пожежна безпека» – понеділок

«Дитина і вулиця. Правила дорожнього руху та поведінка з незнайомцями» – вівторок

«Дитина і гра. Мінна безпека» – середа

«Дитина і природа. Екологічна безпека» – четвер

«Здоров’я дитини. Особиста безпека» – п’ятниця

Одна із складових безпечного освітнього простору  – інформаційна безпека дитини. Усім дорослим слід постійно спілкуватися з дітьми, бути поруч, доступно і лаконічно відповідати на їхні запитання, враховуючи вік дитини – наголошувати, що нас захищають наші доблесні і мужні захисники і ми обов’язково переможемо. Важливим чинником, який необхідно врахувати під час планування й організації освітнього процесу в ЗДО, є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Обов’язково слід приділяти увагу заходам безпеки у разі НС, враховуючи рекомендації:

ЦІЛЬОВИЙ ІНСТРУКТАЖ для педагогічних працівників на випадок надзвичайної ситуації в умовах воєнного стану в Україні Щодо організації діяльності дітей під час перебування в укритті.

Методичні рекомендації для педагогічних працівників ЗДО Обладнання найпростіших укриттів у ЗДО:

першочергові вимоги ЯК ДІЯТИ ЗА СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА». Інструкція для працівників ЗДО ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗДО ЗА СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» ЩО МАЄ БУТИ У РЮКЗАЧКУ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДИТИНИ (для групи, для ЗДО) РОБОТА ЗДО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УКРИТТІ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ ЯК ВПОРАТИСЯ З ПАНІКОЮ ТА ТРИВОГОЮ в умовах воєнного стану ДОПОМОЖИ СОБІ САМ! Правила надання домедичної допомоги для дітей старшого дошкільного віку –  Та ін.

Дотримання методичних вимог щодо планування освітньої роботи та організа­ції життєдіяльності дітей улітку, ефектив­не використання оздоровчих сил природи дасть педагогам змогу створити необхідні умови для зміцнення здоров’я та гармо­нійного розвитку дітей дошкільного віку.

Використані першоджерела: Листи МОН: –   від 02.04.2022 № 1\3845-22 «Про рекомендації для працівників дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» –    від 25.04.2022 № 1\4428-22 «Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в ЗДО з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження у надзвичайних ситуаціях» –    від 22.06.2022 № 2/6894-22 «Про методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період» –    від 22.03.2023 № 1/3991-23 «Про дотримання правил безпеки під час освітнього процесу в закладах освіти» Додаток

Основні фізкультурно-оздоровчі заходи, рекомендовані для проведення з дітьми влітку 

1). Ранкова гімнастика (з коригувальними та дихальними вправами).

2). Повітряні ванни (у полегшеному одязі з поступовим роздяганням до трусиків): –  молодші групи – тривалість від 1хв до 20хв; –  середні групи  –  тривалість від 1хв до 30хв; –  старші групи  –   тривалість від 1хв до 40хв. (Тривалість прийому повітряних ванн щоденно збільшувати на 2хв для дітей другої групи здоров’я (ослаблених); тривалість світло-повітряних ванн починати з 1хв і збільшувати кожні 2 дні на 1хв).

3).  Ходіння босоніж у приміщенні, на вулиці (по траві, піску, землі, глині, гравію) в кінці прогулянки.

4). Оздоровчий біг навколо дошкільного закладу по бігових доріжках (наприкінці прогулянки).

5). Оздоровча ходьба (3р\тижд. в середньому темпі на відстань до 700м (молодша  група), 1000 м (середня група), 1500 м (старша група).

6). Дихальні вправи на свіжому повітрі (релаксація);

7). Хлюпальний басейн: у спекотні дні при температурі повітря не нижче +25 С, температурі води +37 С і не нижче  +20 С. Тривалість перебування у воді поступово збільшувати: – молодші групи – від 30 сек до 5хв (щодня перебування у воді збільшується на 30сек); – середні, старші групи – від 30 сек до 10хв (щодня перебування у воді збільшується на 1хв).

8). Полоскання рота водою з крана.

9). Миття рук до передпліччя та обличчя водою з крана (з середньої групи).

10). Точковий масаж, масаж вушних раковин (середній-старший дошкільний вік).

11). Пальчикова гімнастика, елементи психогімнастики.

12). Міогімнастика (вправи для язика)  – з середньої групи.

13). Гімнастика пробудження під класичну музику (в поєднанні із самомасажем стоп ніг, точковим масажем, рефлексогенною «доріжкою здоров’я», коригувальною гімнастикою, повітряними ваннами, дихальною гімнастикою, ходьбою босоніж, сольовою «доріжкою здоров’я» тощо). 14). Гімнастика для очей (2-3 хв з молодшої групи).

15). Ігри-медитації, гімнастика для очей (2-3хв).

16). Коригувальні вправи на профілактику порушень постави та плоскостопості, рухливі ігри (по 4-5 в першу та другу половину дня).

17). Піскотерапія, звукотерапія (слухання природних звуків з лікувальною метою).

18). Лікувально-профілактичні заняття з фізкультури (2р\тижд. з елементами точкового масажу, вправами на профілактику порушень постави і плоскостопості, пластик-шоу, дихальної та пальчикової гімнастики та ін.).

19). Фізкультура на свіжому повітрі (2р\тижд.).

20). Пішохідний перехід (з молодшої групи 1р\тижд.) – в умовах воєнного стану проводиться на території ЗДО.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

В умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру (ракетний обстріл, вибух, повітряна тривога тощо) потрібно завжди зберігати особистий спокій, не кричати, не панікувати, не реагувати на різного роду провокації, а приймати виважені рішення.

А для цього потрібно бути обізнаними з основними правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

1. Найважливіша вимога сьогодення на робочому місці – обладнання укриття в ЗДО з наявністю аварійного виходу та дотриманням відповідних вимог до укриттів: безпечне; комфортне; інформативне; цікаве для дітей; змістовне та містить все необхідне обладнання для організації освітнього процесу з дітьми.

2. Враховуючи те, що в укритті перебувають і діти, і дорослі, готується «екстрена валіза», яка, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування.

3. Зробити запас продуктів тривалого зберігання (сухарики, печиво, батончики, шоколад, сухофрукти, консерви, тушонки тощо) та скласти у «екстрену валізу». 4. Укомплектувати в «екстрену валізу» домашню аптечку із засобами надання першої медичної допомоги; щоразу під час евакуації рекомендується брати із собою особисті ліки, які призначені сімейним лікарем.

5. Підготувати необхідні документи (паспорт, платіжні картки) на випадок переходу до укриття або термінової евакуації (документи, коштовні речі, цінні папери рекомендується брати із собою в укриття щоразу); доцільно написати короткі відомості про свою групу крові, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо).

6. Зробити в укритті (та вдома) запаси питної та технічної води.

7. Укомплектувати укриття засобами первинного пожежогасіння; рекомендується придбати вогнегасники також і у власні будинки/квартири.

8. Придбати ліхтарики (+комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання.

9. У разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади чи сповіщення у телефоні про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки потрібно негайно передати її колегам/іншим людям (за місцем роботи чи проживання тощо).

10. Якщо звучить сигнал «Повітряна тривога» під час денного сну, вихователі разом з помічниками мають розбудити, підійняти, одягнути дітей і пройти разом з черговими по ЗДО в укриття.

11. Якщо звучить сигнал «Повітряна тривога» під час прогулянки, вихователі мають організовано вести дітей з майданчика в укриття. Помічники вихователів повинні взяти списки дітей групи, «екстренну валізу/рюкзачок безпеки» та, разом із черговими по ЗДО, негайно підійти до вихователів групи і допомогти відвести дітей в укриття.

12. Покидаючи групове приміщення, потрібно закрити усі вікна і двері, вимкнути світло, електроживлення, перекрити воду (зазвичай, це має зробити помічник вихователя).

13. Попередньо рекомендується нанести захисні смуги зі скотчу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування дітей/дорослих у разі його пошкодження.

14. Слідувати до найближчого укриття необхідно після оголошення сигналу про повітряну тривогу найкоротшим шляхом (відповідно до ухваленого алгоритму).

15. В укритті діти не повинні переміщатися з одного приміщення в інше, а обов’язково залишатися у відведеному для групи місці під пильним наглядом вихователів, помічників вихователів та інших закріплених за групою дорослих.

16. В укритті дорослим заборонено: залишати дітей без нагляду; ходити приміщенням без потреби; вмикати/вимикати світло чи інше спеціальне обладнання; відчиняти герметичні захисні двері; шуміти та голосно розмовляти; постійно «сидіти» у телефоні.

17. Якщо укриття обладнане спеціальними захисними герметичними дверима, їх закривають як тільки укриття заповниться, і відкрити їх можна буде лише після того, як мине небезпека; відкривати двері без нагальної потреби категорично заборонено.

18. Покидати укриття можна з дозволу відповідальної особи після отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги» (або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю громадян, наприклад, якщо в укритті сталася пожежа, підвищено концентрацію шкідливих газів, закінчується повітря тощо).

Також рекомендується:

1. Знати місце розташування укриттів поблизу місця проживання, роботи, місць частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо).

2. У разі потрапляння у район обстрілу негайно сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони. У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу – негайно лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам; голову прикрити руками (валізою або іншими речами). Не виходити з такого укриття до кінця обстрілу.

3. Особистий транспорт слід завжди тримати у справному стані і мати запас палива для виїзду у безпечний район.

4.  При наближенні зимового періоду необхідно продумати, чим обігрівати оселю у випадку відключення/пошкодження централізованого опалення.

5. Придбати  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності електропостачання (газу).

6. У разі травмування чи поранення потрібно уміти надавати першу допомогу іншим людям. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності військових. Сьогодні рекомендується усім проходити навчання із надання першої медичної допомоги потерпілому.

7. У разі виявлення вибухонебезпечних предметів, негайно повідомити про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».